Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики

Державне підприємство

"Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації"

На головну

 

Не вкусити, то гавкнути

Оце так у народі говорять, коли хтось плеще язиком, не надто переймаючись правдою. Кого маю на увазі, хто в цьому конкретному випадку, м’яко кажучи, фантазує, спотворюючи тим самим факти і перекладаючи вину із хворої голови на здорову? Рівненський часопис “Волинь”, точніше, автор опублікованого в ньому 30 травня ц.р. матеріалу “Хто відповість за смерть 11 українців”. А він, заховавшись чомусь під псевдонімом Ю.Славутич, береться називати винуватців недавньої трагедії поблизу села Вереси Житомирської області. Тієї жахливої трагедії, коли внаслідок необережності (чи безвідповідальності – на це ще має відповісти слідство) громадянина Республіки Боснія і Герцеговина Машека Зафера керований ним вантажний автомобіль Scania з причепом на житомирській об’їзній виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з пасажирським мікроавтобусом, забравши одинадцять людських життів.

Напевне, зайве говорити, що газетне слово – слово публічне, а раз так, то в ньому не може бути найменшої неточності, будь-якого домислу чи мінімального відсотка фальші. Тим більше це неприпустимо, коли йдеться про трагедію такого масштабу, про людський біль, так страхітливо обірвані людські долі. Доки не всі обставини з’ясовані, доки триває слідство, доки не доведена пряма чи опосередкована вина певних осіб чи сторін, хто дав право “Волині” вустами Ю.Славутича вже називати винуватців? Причому, будуючи ці звинувачення на неперевірених фактах, на своїх домислах і припущеннях, та ще й ніскільки не стримуючи себе у виразах, щедро роздаючи наліво і направо нищівні оцінки, .всіх і вся зараховуючи до злочинців.

Розігнавшись у “праведному” гніві, автор дописався до такого:
“Скидається, що в Рівненській області, під “дахом” обласної адміністрації діє злочинне угруповання в системі органів влади, яке призвело вже не до однієї загибелі людей”. І далі: що “за 1,5 тисячі гривень (плюс, очевидно, хабарі) начальник обласного державного підприємства “Рівнеавтотранссервіс” Микола Котоуч (якого Червоній, на жаль, не встиг зняти з посади) за підтримки кума Берташа і теперішнього керівника “Держспоживстандарту” Василя Карпенчука проводять таку злочинну сертифікацію. Чим це закінчилося, показала житомирська трагедія”.

Так ось, щодо звинувачень на адресу ДП “Рівнестандартметрологія”, яке пан Славутич називає “Держспоживстандартом”, то “Волині” загалом і йому конкретно хочу офіційно заявити: це – чистої води вигадка, хвора фантазія, це – абсолютно безвідповідальна брехня і не більше. Бо, до відома часопису та її автора, ДП “Рівнестандартметрологія” як орган із сертифікації не уповноважений і не призначений на право проведення робіт із сертифікації дорожньо-транспортних засобів. І ще: за три останні роки, тобто із 2006-го і донині, ДП “Рівнестандартметрологія” як орган із сертифікації жодного сертифіката відповідності на дорожньо-транспортні засоби не видавав. І нарешті: фахівці ДП “Рівнестандартметрологія” не залучалися до робіт по сертифікації, випробуванню чи видачі дозволів на використання переобладнаних дорожньо-транспортних засобів та не входять в жодну комісію з цих питань.

Отака правда щодо “вини” ДП “Рівнестандартметрологія” у трагедії 23 травня – “вини” , вочевидь висмоктаної з пальця паном Славутичем і поспішно розтиражованій часописом “Волинь”.

Прес-служба
      ДП “Рівнестандартметрологія”

____________________________________________________________________________________________

33028 м.Рівне, вул. Замкова, 31. тел./факс (0362)26-38-93, E-mail: poshta@csmc.rv.ua