Запрошуємо до співпраці всіх, хто зробив ставку на якість!
Про ДП "Рівнестандартметрологія"
   - історія
   - контакти та структура
Метрологія
Сертифікація
   - сертифікація СУ
   - сертифікація
     продукції та послуг
Оцінка відповідності технічним регламентам
Науково-технічний центр
   - попоредження про вилучення ТУ
   - перевіряння технічних умов
Випробувальний центр
   - технічний огляд транспортних засобів
Системи управління якістю
Фонд нормативних документів
Обласна дегустаційна комісія
Семінари
Законодавча база
Конкурси
Публікації у ЗМІ
Державні закупівлі
Зворотній зв'язок
Публічна інформація
Запобігання корупції

Етикетка-джерело інформації для споживача. Як обрати якісний продукт?Ч.3

З чого складається продукт? Хто його виробник? Скільки часу йому можна «жити» на прилавках магазину? На етикетці міститься уся «біографія» продукту. І споживачам, і виробникам варто уважніше до неї ставитись.

Згідно ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Ця інформація повинна містити: назву товару, позначення нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати продукція; перелік основних властивостей товару та ін., а щодо продукту харчування – дані про його склад, масу нетто, калорійність та поживну цінність; умови зберігання; дату виготовлення; строк придатності; позначку про наявність чи відсутність ГМО, відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, найменування та адресу виробника, фактичне місце знаходження виробництва.

Назва продукту складається із загальної та власної назви. Загальна назва характеризує продукт, його природу, походження тощо (наприклад: «порошкоподібний», «заморожений», «концентрований» і т.д.). Власна назва дає змогу відрізнити продукт від інших аналогів. Для харчових продуктів, які піддавались обробці іонізувальним опроміненням, поряд з назвою обов’язково зазначають «опромінено» або «оброблено іонізувальним опроміненням», а для риби та морепродуктів, вирощених у штучних умовах, вказують «вирощено в умовах аквакультури». Назва імпортного харчового продукту, яка є нетрадиційною для України (наприклад: «лечо», «мате», «равіолі») повинна супроводжуватись описовою інформацією з рекомендаціями щодо його вживання або приготування.

Щоб придбати якісний продукт,зверніть увагу на дату виробництва. На етикетці має бути вказана дата виготовлення і строк придатності або ж просто написано «вжити до…». На етикетках продуктів, які швидко псуються, повинна зазначатися година, день, місяць, до якого треба вжити продукт. Якщо строк придатності продукту не перевищує три місяці – потрібно зазначити день і місяць кінцевого терміну споживання, а для продукту з придатністю від 3 до 18 місяців достатньо вказати місяць та рік. На етикетках продуктів з придатністю понад 18 місяців можна вказувати лише рік кінцевої дати споживання.

Варто пам’ятати: коротший термін придатності продукту свідчить про меншу кількість консервантів і технологічних обробок продукту. Отже: менший строк придатності - більше натуральності!

Вагому інформацію можна дізнатися, прочитавши склад продукту. Сировина, якої у продукті найбільше – вказана у складі першою, далі – у порядку зменшення. Зазначати склад не обов’язково для бутильованих мінеральних та питних вод з додаванням вуглецю, якщо назва продукту містить інформацію щодо стану води за ступенем насичення діоксидом вуглецю («слабо газована», «середньо газована» чи «сильногазована»), а також для оцту, отриманого з одного виду сировини без використання інших інгідієнтів; сиру кисломолочного і кисломолочних продуктів, молока і вершків за умови, що в процесі їх виробництва не використовували ніякий інший інгредієнт, окрім ферментів та мікроорганізмів, необхідних для ферментації, або солі, потрібної для виробництва кисломолочного сиру. Також склад продукту необов’язково вказувати для харчових продуктів, що складаються виключно з одного інгредієнта, якщо їх назва збігається.

Маркування харчових продуктів повинно містити детальну інформацію про наявність у складі підсолоджувачів, сапоніну чи солі хлористого амонію. А 7.02.2012 р. Верховна Рада України прийняла за основу проект закону №8493, яким пропонується передбачити обов’язкове розміщення на етикетці харчових продуктів, які не містять глютену, написи “не містить глютену”. При цьому, відсутністю глютену пропонують вважати його вміст в загальній масі продукту в одиниці упаковки менше 20 ppm (мг/100г). Це нововведення спричинене тим, що деякі люди мають спадкове несприйняття цієї речовини і змушені дотримуватись дієти, яка повністю виключає споживання продуктів, що містять глютен.

Кількістьхарчового продукту зазначається у маркуванні словами «Об’єм…», «Маса нетто…», «Кількість…». Варто зазначити, що такі продукти, як олія, майонез, молоко, сметана, кефір, мед вимірюються в одиницях маси, а не об’єму.

Вся необхідна інформація про продукт повинна знаходитись на помітному місці так, щоб вона була видимою і незмивною. У жодному разі ця інформація не може затінятися чи перекриватися іншими написами або графічними зображеннями. Назва харчового продукту має зазначатись на упаковці або етикетці (контретикетці, кольєретці, стікері, ярлику), доданій до нього, шрифтом не менше, аніж 2 мм, а вся інша інформація – не менше ніж 0,8 мм.

Правила маркування продукції чітко регламентуються законодавством. Тому розробити етикетку для тієї чи іншої продукції так, аби вона відповідала всім нормам – завдання, яке потребує фахової підготовки. Методично-консультаційну допомогу з питань розробки маркувальної документації надають у науково-технічному центрі ДП «Рівнестандартметрологія».

Телефон для довідок – (0362) 223016.

33028 м.Рівне, вул. Замкова, 31. тел./факс (0362)26-38-93, E-mail: poshta@csmc.rv.ua

Copyright © 2004-2011, ДП "Рівнестандартметрологія"

Web masters: Hrihoriy Balashov & Valeriy Kalendar

Поновлено: 18.02.2013